ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ПЕТРА ШТЕФУРАКА

ВЕЧІР  ПАМ’ЯТІ  ПЕТРА  ШТЕФУРАКА

20 квітня ц.р. в Будинку культури відбувся вечір вшанування памяті отинійського музиканта, композитора-аматора, викладача  Івано-Франківського музичного училища ім. Дениса Січинського -Петра Михайловича Штефурака, який  пять  років тому відійшов у засвіти.  Випускник Івано-Франківського  музичного училища ім..Д.Січинського (1966 р.), а згодом Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (1971 р.), Петро Михайлович був направлений викладачем духових інструментів в Івано-Франківське музичне училище ім.. Д.Січинського, де працював до виходу на пенсію. У цієї Людини була якась особлива аура добропорядності і людяності, від нього завжди випромінювався позитив.  Світла пам’ять про цю неординарну особистість  зібрала того вечора чимало музикантів, колишніх  учнів,  друзів, однодумців з Івано-Франківська, Тисмениці, Калуша, Одеси, Коломиї, Печеніжина, навколишніх сіл. Михайло Штефурак (старший брат Петра) розповів присутнім про сімю, в якій зростав майбутній музикант, про батька, який грав по весіллях на цимбалах і скрипці. Про далекі студентські 60-ті роки та свого однокурсника Петра згадали отець Роман та Дмитро Глухий – колишній директор Отинійського Будинку культури.  Спогадами про роки навчання в музичному училищі поділилися перші випускники Петра Штефурака :  Володимир Домшинський – композитор, викладач інституту мистецтв, Ярослав Парипа – музикант, відомий  в нашій області майстер по ремонту музичних інструментів. Було що згадати й отинійським випускникам П.Штефурака : Роману Янішаку  та Володимиру Звоздяку – директору Отинійської музичної школи,  який тепер навчає онука Петра Штефурака.  Викладач-методист муз. училища – Казарцева Тетяна Сергіївна та викладач Сидорак поділилися спогадами про добрі відносини Петра Михайловича в педагогічному колективі.  Впереміжку, між спогадами, звучали концертні номери солістів і музичних колективів. Першим прозвучав виступ Петра  Мандзюка– онука Петра Михайловича, який виконав етюд на кларнеті. У виконанні вокального ансамблю дівчат Отинійської  ЗОШ І-ІІІ ступенів (педагог-організатор – Лілія Марцинюк) прозвучала пісня на слова і музику П.М.Штефурака «Місяць ясний». Надзвичайно популярний весільний гурт музикантів 70-80 рр., у складі якої грав Петро Штефурак, виконав улюблену українську народну пісню Петра Михайловича «Сеї ночи» ( Мирослав Марцінків – Директор Отинійського Будинку культури,  Дмитро Глухий, Михайло Штефурак, Іван Змія).  Хор Отинійської церкви «Введення в храм Песвятої Богородиці» (регент – Володимир Ботюк) виконав релігійні пісні. Весільний гурт «ВВВ» (керівник- Мирослав Марцінків) виконав дві пісні на слова і музику Петра Штефурака – «Батяри» та «Літо проминуло»,адже  саме ці пісні, а також  пісня «Місяць ясний» були в репертуарі  усіх весільних музик Отинійщини. (Тільки в одній Отинії в 70-80 рр., за підрахунками музиканта Лиска Богдана Петровича, налічувалося понад  двадцять весільних капел). Свою музичну майстерність продемонстрували вихованці Отинійської музичної школи: Кармеліта Богдан, Курчій Сергій та викладач духових інструментів – Богаченко Назар Богданович. На завершення концертної програми, хор церкви Різдва Пресвятої Богородиці ( регент – Дмитро Мачошак, диригент – Олег Рабинюк) виконав  твір «Вічная память» на слова Петра Михайловича Кінащука, музика Петра Михайловича Штефурака. Зал аплодував стоячи. У заключному слові селищного голови – Володимира Кінащука та ініціатора проведення даного заходу – Михайла Хавлюка наголошувалося про важливість вшанування пам’яті місцевої еліти, адже захід такого плану тут проводився вперше. Михайло Хавлюк озвучив пропозицію про проведення в Отинії фестивалю  аутентичної і авторської пісні ім. Петра Штефурака – «Пісні Отинійщини».  Сімя Штефураків отримала в  подарунок від музикантів ковану підставку під квіти (коваль – Василь Михайлович) та портрет Петра Михайловича ( художник – Володимир Лесів). Дружина покійного Петра Михайловича – Марта Юріївна і дочка Наталія подякували організаторам, музикантам  за подарунок, а також  усім присутнім за вшанування памяті її дорогої людини.