Цей духовний музичний колектив всього за рік існування знають не лише в Отинії, але й далеко за межами нашого селища. За цей час він розрісся з ансамблю з семи осіб до камерного хору, що наразі налічує тринадцять осіб. Мова йде про молодіжний хор церкви Введення у храм Пресвятої Богородиці Отинії, який нещодавно взяв собі назву «Аґнí Парфенé», що з грецької дослівно перекладається як «Чистая Діво», молитовного звертання людини до Богородиці. Хор назвався на честь однойменного гімну Пресвятій Богородиці Марії грецького старця, преподобного Нектарія, написаного ще у 1396 році. До речі, згаданий твір був дебютним для новоствореного молодіжного хору, чудово сприйнятий парафіянами і досі в Отинії, мабуть, ніколи не виконувався.
Відтак «Аґнí Парфенé» є унікальним за складом – у ньому співають отинійські хлопці та дівчата 20-30 років, переважно зі шкільною музичною освітою, одружені та неодружені. Керівником молодіжного хору є отинійський теолог, поет, журналіст і композитор Володимир Ботюк. Саме у Володимира кілька років тому виникла ідея організувати окремий молодіжний церковний хор. Відтак чудову ідею в Отинії вдалося втілити лише минулоріч: у кінці квітня 2009 року відбулася перша репетиція духовного молодіжного ансамблю в церковному хоркласі, а перший вокальний виступ колективу на Службі Божій відбувся 14 червня і саме цю дату можна вважати днем народження хору. Новостворений духовний ансамбль тоді виконав 2-ий антифон «Хвали, душе моя, Господа», Трисвяте болгарського розспіву, почаївську заупокійну ектенію, а також дві прохальні ектенії, грузинської та київської мелодій розспіву.
Зараз у партії сопрано співають Наталія Боднар, Мирося та Мар’яна Бордик; альтову групу представляють Ліда Радик, Христина Дмитришин, Ірина Яремій та Наталя Козелко; в теноровій партії співають Микола Грицак, Микола Озарко та Костя Лиско; басова ж група озвучена Мирославом та Юрою Гуліями. Наразі хору потрібні співаки в баси. Молодіжний духовний колектив живе цікавим християнським життям і минулоріч двічі був у паломницьких подорожах. Першого разу, на свято Пантелеймона, хор співав архієрейську службу у Хресто-Воздвиженському Манявському скиту, за що отримав схвальні відгуки і благословення від священноархимандрита обителі, архиєпископа Івано-Франківського і Галицького Іоасафа, який тоді очолював служіння. Також молодіжний хор 10-11 жовтня взяв участь у нічних чуваннях в міжконфесійному духовному центрі «Здвижин» у селі Кобаки Косівського району. А 21 вересня минулого «Аґнí Парфенé» року прикрасив своїм співом братнє міжконфесійне служіння на честь храмового свята греко-католицької церкви Різдва Христового в Отинії.
Восени минулого року у хористів виникла ідея − створити свій герб, духовний логотип, який би представляв музичний колектив. За художнє зображення герба взявся хорист Микола Грицак, який закінчив Отинійську художньо-ремісничу школу. Разом з В.Ботюком вони створили форму і дизайн графічного лого «Аґнí Парфенé». Богородиця на величному різьбленому троні, з Ісусом на руках, всевидяче Око, скрипічний ключ та назва колективу старовинним шрифтом – ось ці елементи містяться на круглому гербі молодіжного духовно-музичного колективу Отинії. Форма кола емблеми означає рятувальний круг і символізує також духовний порятунок людей через християнство і побожний спів. Також Микола Грицак зробив оформлення нотних папок, за яким церковний хор визначив свої кольори – червоний і чорний − як символ поєднання українськості співочого колективу і класичних вокальних традицій.
У церковних творах хору «Аґнí Парфенé» переважає непритаманний для галицьких областей київський духовний розспів, який вносить новий колорит і бачення у служіння Літургії, спонукає до переосмислення простої звички ходити до храму у повноцінний покаянний похід до Всевишнього. До того ж, молодіжний хор церкви Введення під час співу використовує рядне, а не дворядне (притаманне усім іншим хорам Отинії) розміщення партій. Тобто, справа наліво йдуть тенори, сопрано, альти, баси та інколи керівник і всі стоять в один ряд. Таке розміщення, на думку регента В.Ботюка, сприяє значно кращій чистоті звучання, синхронності співу та досконалішому ансамблю, ніж дворядне, адже співаки стоять дуже близько один від одного, краще чують одне одного і досконаліше зіспівуються.
Але найцікавішим є те, що для молодіжного хору православної церкви Отинії наразі пишуть твори аж два молоді місцеві церковні композитори. По-перше, керівник Володимир Ботюк за рік став автором трьох власних духовних творів – «Христос воскрес!», Трисвятих концертного та скороченого, а також дев’яти обробок та гармонізацій – духовного гімну «Аґнí Парфенé», церковних пісень «Дзвін», «Маріє, гляди» та «Вже зближається година», колядки «Во Вифлеємі зоря сіяє», задостойника Пасхи Київського розспіву, завершального твору Божественної Літургії «Нехай буде ім’я Господнє благословенне» київського розспіву, урочистого привітального піснеспіву «Вітаєм» (співається на вінчані) та «Херувимської пісні» карпатського розспіву. Всі ці музичні твори отинійці мали нагоду чути у храмі Введення, крім цього, молодіжний колектив за рік досконало вивчив і прикрашає своїм чудовим співом чин шлюбу у православній церкві. По-друге, в Отинії нещодавно перебував ще один молодий і перспективний місцевий церковний композитор – Володимир Шнайдер. Навчаючись в училищі мистецтв Чернівців В.Шнайдер познайомився з В.Ботюком (який протягом дев’яти років мешкав у Чернівцях), відтак цьогоріч закінчив національну консерваторію у столиці нашої держави, нещодавно став працювати хормейстром академічного камерного хору Чернівецької обласної філармонії, проте на канікули приїжджав до Отинії і одразу був запрошений співати у молодіжний церковний хор. Спеціально для нашого хору В.Шнайдер написав велику єктенію, перший антифон зображальний «Благослови, душе моя, Господа», «Херувимську пісню», а також подарував колективові написане ним раніше «Многаліття». До того ж, для молодіжного співу у долішній церкві використовується унікальний рукописний нотний матеріал, гармонізацію і переклад якого з церковнослов’янської на українську мову зробив чернівецький скрипаль і регент архієрейського хору собору Різдва Христового Олександр Хоров’як.
Дуже загадково, але створення хору супроводжувалося незвичайними явищами. Як розповів В.Ботюк, після однієї з перших репетицій минулої весни, коли всі хористи розійшлися, він раптом почув, як із закритої Свято-Введенськогої церкви, біля якої знаходиться хоровий клас і у якій в той час нікого не було, долинав неземної краси багатоголосий спів. Прислухався: не було зрозуміло слів наспівів, проте мелодія нагадувала виконання акафіста на розспів і була неголосна, але дуже мелодійна. Регент пішов, проте за церковним воротами ще чувся стишений спів у закритій церкві... Позаяк такі чудесні музичні явища часто відбуваються у Манявському скиту, лаврах Києва та Почаєва, то у хорі цей випадок вважають своєрідним небесним благословенням на духовний спів. Другий випадок пов’язаний із другою паломницькою поїздкою молоді: зранку, після нічних чувань за участі нашого молодіжного хору у селі Кобаки сталося чудесне явлення Пресвятої Богородиці, яке навіть було відзняте тележурналістами і широко трансльоване у новинах. Отож, те, що духовний колектив «Аґнí Парфенé» покриває Пречиста Діва, вочевидь підтведилося.
«Ми співаємо у два хори, поперемінно із загальним старшим хором, маємо визначений літургійний репертуар для кожного колективу. Та найважчим для нас виявилося щоразу доводити свою вартісність, − каже Володимир Ботюк. − Адже через свою недалекоглядність деякі мешканці Отинії кажуть нам, інколи навіть з неприхованою неприязню, що в церкві аж ніяк не може бути двох хорів. Мовляв, де ще в навколишніх селах є два хори? Я ж у свою чергу запитую: а хіба в кафедральних соборах міст на недільних службах не співають два і більше хори? Адже такий спів має дуже давню історію і називається антифонним. Чому ж не можна рівнятися на більше і бачити хороше в тому, що в церкві Отинії є другий хоровий колектив? Навпаки, парафіянам варто пишатися тим, що вони мають молодіжний хор, такий унікальний за форматом та репертуаром. Бо нуль хорів у церкві – це погано, а щобільше співочих колективів – то й краще, чи не так?»
За словами регента, вокальна техніка його молодіжного хору базується на давніх італійських традиціях бельканто − класичного співу на диханні і з застосуванням резонаторів. Як-не-як, а Володимир Ботюк протягом чотирьох років навчався у маестро Рудольфа Старікова, учня італійської школи бельканто та одного з кращих педагогів класичного вокалу на Буковині і зараз передає секрети чудової і майже забутої в Україні співочої школи свої молодим хористам.
Зараз хор «Аґнí Парфенé» готує унікальне дійство – духовно-музичну містерію, яку незабаром планується показати у нашому будинку культури. Це буде презентація нового музичного жанру, який складатиметься з авторської духовної поезії та рідкісних хорових творів, виконання яких супроводжуватиметься грою світла і елементами сучасного перфоменсу. За словами Володимира Ботюка, колектив також готує хорову програму для захисту у недалекому майбутньому звання народного. Отже, слідкуйте за рекламою і не пропустіть унікальні дійства нашого унікального молодіжного хору!
Відтак «Аґнí Парфенé» є унікальним за складом – у ньому співають отинійські хлопці та дівчата 20-30 років, переважно зі шкільною музичною освітою, одружені та неодружені. Керівником молодіжного хору є отинійський теолог, поет, журналіст і композитор Володимир Ботюк. Саме у Володимира кілька років тому виникла ідея організувати окремий молодіжний церковний хор. Відтак чудову ідею в Отинії вдалося втілити лише минулоріч: у кінці квітня 2009 року відбулася перша репетиція духовного молодіжного ансамблю в церковному хоркласі, а перший вокальний виступ колективу на Службі Божій відбувся 14 червня і саме цю дату можна вважати днем народження хору. Новостворений духовний ансамбль тоді виконав 2-ий антифон «Хвали, душе моя, Господа», Трисвяте болгарського розспіву, почаївську заупокійну ектенію, а також дві прохальні ектенії, грузинської та київської мелодій розспіву.
Зараз у партії сопрано співають Наталія Боднар, Мирося та Мар’яна Бордик; альтову групу представляють Ліда Радик, Христина Дмитришин, Ірина Яремій та Наталя Козелко; в теноровій партії співають Микола Грицак, Микола Озарко та Костя Лиско; басова ж група озвучена Мирославом та Юрою Гуліями. Наразі хору потрібні співаки в баси. Молодіжний духовний колектив живе цікавим християнським життям і минулоріч двічі був у паломницьких подорожах. Першого разу, на свято Пантелеймона, хор співав архієрейську службу у Хресто-Воздвиженському Манявському скиту, за що отримав схвальні відгуки і благословення від священноархимандрита обителі, архиєпископа Івано-Франківського і Галицького Іоасафа, який тоді очолював служіння. Також молодіжний хор 10-11 жовтня взяв участь у нічних чуваннях в міжконфесійному духовному центрі «Здвижин» у селі Кобаки Косівського району. А 21 вересня минулого «Аґнí Парфенé» року прикрасив своїм співом братнє міжконфесійне служіння на честь храмового свята греко-католицької церкви Різдва Христового в Отинії.
Восени минулого року у хористів виникла ідея − створити свій герб, духовний логотип, який би представляв музичний колектив. За художнє зображення герба взявся хорист Микола Грицак, який закінчив Отинійську художньо-ремісничу школу. Разом з В.Ботюком вони створили форму і дизайн графічного лого «Аґнí Парфенé». Богородиця на величному різьбленому троні, з Ісусом на руках, всевидяче Око, скрипічний ключ та назва колективу старовинним шрифтом – ось ці елементи містяться на круглому гербі молодіжного духовно-музичного колективу Отинії. Форма кола емблеми означає рятувальний круг і символізує також духовний порятунок людей через християнство і побожний спів. Також Микола Грицак зробив оформлення нотних папок, за яким церковний хор визначив свої кольори – червоний і чорний − як символ поєднання українськості співочого колективу і класичних вокальних традицій.
У церковних творах хору «Аґнí Парфенé» переважає непритаманний для галицьких областей київський духовний розспів, який вносить новий колорит і бачення у служіння Літургії, спонукає до переосмислення простої звички ходити до храму у повноцінний покаянний похід до Всевишнього. До того ж, молодіжний хор церкви Введення під час співу використовує рядне, а не дворядне (притаманне усім іншим хорам Отинії) розміщення партій. Тобто, справа наліво йдуть тенори, сопрано, альти, баси та інколи керівник і всі стоять в один ряд. Таке розміщення, на думку регента В.Ботюка, сприяє значно кращій чистоті звучання, синхронності співу та досконалішому ансамблю, ніж дворядне, адже співаки стоять дуже близько один від одного, краще чують одне одного і досконаліше зіспівуються.
Але найцікавішим є те, що для молодіжного хору православної церкви Отинії наразі пишуть твори аж два молоді місцеві церковні композитори. По-перше, керівник Володимир Ботюк за рік став автором трьох власних духовних творів – «Христос воскрес!», Трисвятих концертного та скороченого, а також дев’яти обробок та гармонізацій – духовного гімну «Аґнí Парфенé», церковних пісень «Дзвін», «Маріє, гляди» та «Вже зближається година», колядки «Во Вифлеємі зоря сіяє», задостойника Пасхи Київського розспіву, завершального твору Божественної Літургії «Нехай буде ім’я Господнє благословенне» київського розспіву, урочистого привітального піснеспіву «Вітаєм» (співається на вінчані) та «Херувимської пісні» карпатського розспіву. Всі ці музичні твори отинійці мали нагоду чути у храмі Введення, крім цього, молодіжний колектив за рік досконало вивчив і прикрашає своїм чудовим співом чин шлюбу у православній церкві. По-друге, в Отинії нещодавно перебував ще один молодий і перспективний місцевий церковний композитор – Володимир Шнайдер. Навчаючись в училищі мистецтв Чернівців В.Шнайдер познайомився з В.Ботюком (який протягом дев’яти років мешкав у Чернівцях), відтак цьогоріч закінчив національну консерваторію у столиці нашої держави, нещодавно став працювати хормейстром академічного камерного хору Чернівецької обласної філармонії, проте на канікули приїжджав до Отинії і одразу був запрошений співати у молодіжний церковний хор. Спеціально для нашого хору В.Шнайдер написав велику єктенію, перший антифон зображальний «Благослови, душе моя, Господа», «Херувимську пісню», а також подарував колективові написане ним раніше «Многаліття». До того ж, для молодіжного співу у долішній церкві використовується унікальний рукописний нотний матеріал, гармонізацію і переклад якого з церковнослов’янської на українську мову зробив чернівецький скрипаль і регент архієрейського хору собору Різдва Христового Олександр Хоров’як.
Дуже загадково, але створення хору супроводжувалося незвичайними явищами. Як розповів В.Ботюк, після однієї з перших репетицій минулої весни, коли всі хористи розійшлися, він раптом почув, як із закритої Свято-Введенськогої церкви, біля якої знаходиться хоровий клас і у якій в той час нікого не було, долинав неземної краси багатоголосий спів. Прислухався: не було зрозуміло слів наспівів, проте мелодія нагадувала виконання акафіста на розспів і була неголосна, але дуже мелодійна. Регент пішов, проте за церковним воротами ще чувся стишений спів у закритій церкві... Позаяк такі чудесні музичні явища часто відбуваються у Манявському скиту, лаврах Києва та Почаєва, то у хорі цей випадок вважають своєрідним небесним благословенням на духовний спів. Другий випадок пов’язаний із другою паломницькою поїздкою молоді: зранку, після нічних чувань за участі нашого молодіжного хору у селі Кобаки сталося чудесне явлення Пресвятої Богородиці, яке навіть було відзняте тележурналістами і широко трансльоване у новинах. Отож, те, що духовний колектив «Аґнí Парфенé» покриває Пречиста Діва, вочевидь підтведилося.
«Ми співаємо у два хори, поперемінно із загальним старшим хором, маємо визначений літургійний репертуар для кожного колективу. Та найважчим для нас виявилося щоразу доводити свою вартісність, − каже Володимир Ботюк. − Адже через свою недалекоглядність деякі мешканці Отинії кажуть нам, інколи навіть з неприхованою неприязню, що в церкві аж ніяк не може бути двох хорів. Мовляв, де ще в навколишніх селах є два хори? Я ж у свою чергу запитую: а хіба в кафедральних соборах міст на недільних службах не співають два і більше хори? Адже такий спів має дуже давню історію і називається антифонним. Чому ж не можна рівнятися на більше і бачити хороше в тому, що в церкві Отинії є другий хоровий колектив? Навпаки, парафіянам варто пишатися тим, що вони мають молодіжний хор, такий унікальний за форматом та репертуаром. Бо нуль хорів у церкві – це погано, а щобільше співочих колективів – то й краще, чи не так?»
За словами регента, вокальна техніка його молодіжного хору базується на давніх італійських традиціях бельканто − класичного співу на диханні і з застосуванням резонаторів. Як-не-як, а Володимир Ботюк протягом чотирьох років навчався у маестро Рудольфа Старікова, учня італійської школи бельканто та одного з кращих педагогів класичного вокалу на Буковині і зараз передає секрети чудової і майже забутої в Україні співочої школи свої молодим хористам.
Зараз хор «Аґнí Парфенé» готує унікальне дійство – духовно-музичну містерію, яку незабаром планується показати у нашому будинку культури. Це буде презентація нового музичного жанру, який складатиметься з авторської духовної поезії та рідкісних хорових творів, виконання яких супроводжуватиметься грою світла і елементами сучасного перфоменсу. За словами Володимира Ботюка, колектив також готує хорову програму для захисту у недалекому майбутньому звання народного. Отже, слідкуйте за рекламою і не пропустіть унікальні дійства нашого унікального молодіжного хору!
Анатолій КОЛОМІЄЦЬ, мешканець Отинії, фото Миколи ГРИЦАКА