Господи, я прошу не про чудеса і не про міражі, а про силу кожного дня.
Навчи мене мистецтву дрібненьких кроків.
Учини мене спостережливим і винахідливим, щоб у строкатості буднів вчасно зупинятися на відкриттях і на досвіді, які мене схвилювали.
Навчи мене правильно використовувати час мого життя. Подаруй мені тонке чуття, щоби відрізняти першочергове від другорядного.
Я прошу про силу стриманості й міри, щоби я по житті не пурхав і не ковзав, а розумно планував протягом дня, щоби бачити вершини і далі, і хоча б іноді знаходив час для насолоди мистецтвом.
Допоможи мені зрозуміти, що мрії не можуть бути допомогою. Ані мрії про минуле, ані мрії про майбутнє.
Допоможи мені бути тут і зараз, і приймати цю хвилину як найважливішу.
Убережи мене від наївної віри, що все в моєму житті повинно бути гладко. Подаруй мені чітке усвідомлення того, що складності, поразки, падіння і неудачі є лише природною складовою частиною життя, завдяки якій ми ростемо та дозріваємо.
Пригадуй мені, що серце часто сперечається з розумом.
Пошли мені в потрібний момент когось, у кого вистачить мужності сказати мені правду, але сказати її з любові!
Я знаю, що багато проблем вирішуються, якщо нічого не чинити, тож навчи мене витривалості.
Ти знаєш, наскільки сильно ми потребуємо дружби. Дай мені бути достойним цього найпрекраснішого та найніжнішого Дару Долі.
Дай мені багату фантазію, щоб у потрібний момент, в потрібний час, у потрібному місці, мовчки чи промовляючи, подарувати комусь потрібне тепло.
Вчини мене людиною, котра вміє достукатися до тих, хто зовсім «внизу».
Вбережи мене від страху пропустити щось у житті.
Дай мені не те, чого собі бажаю, а те, що мені дійсно потрібно.
Навчи мене мистецтву дрібненьких кроків.