Життя прожити – не поле перейти
Життя кожної
людини – безцінне, воно є найскладнішою формою існування, воно є унікальне й
неповторне. Щасливі ті, що вимірюють
своє багатство літами. До таких щасливців можна віднести Отинійського довгожителя
- Савчина Петра Ільковича, якому 28
травня виповнюється 97 років. На сьогодні – це найстарша людина в Отинії.
Життя любить
того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається. Немало
прийшлося спізнати на своєму віку пану Петру Савчину у бурхливому житейському
морі. Було все: і надії і розчарування, важка щоденна праця і радісні хвилини. У
свій час пан Петро був добрим фахівцем у будівництві. В 30-х роках будував
Отинійську школу, в 60 – Отинійську лікарню, і ще багато громадських і житлових
споруд, добре мурував печі. А ще пан
Петро був музикантом, за Польщі грав на ударній установці в клубі-читальні, на
забавах, фестонах, по весіллях. Про себе говорить, що не він шукав роботу, а
робота шукала його.
Незважаючи на
свій поважний вік, він все ще, хоч і потрохи, порається по господарству, ходить
до церкви. Має добру пам’ять, цікавиться подіями в Отинії і в Україні, і
неодмінно всім співрозмовникам бажає дожити до його років.
Напередодні Дня
народження, біля каплиці, що збудована на подвір’ї іменинника відбулася
відправа до Пресвятої Богородиці за участю отця-мітрата Василя Мельничука. На завершення маївки отець Василь наголосив на
важливість подружнього життя, відповідальність за виховання дітей, праведного
життя за Божими Заповітами.
Іменинник
отримав від отця Василя в подарунок ікону, сердечні вітання, Боже
благословення, а також побажав, щоби ми всі разом зустрілися на цьому місці
через три роки – на столітній ювілей
пана Петра Савчина. Всі учасники маївки заспівали іменинникові «Многая
літа».
P.S. За церковними метриками,
рекордсменом-довгожителем серед отинійців – Анна Луцичка
(1667-1785), яка дожила до свого другого повноліття – 118 років !
Михайло Хавлюк