Життя прожити – не поле перейти

Життя прожити – не поле перейти

Життя прожити – не поле перейти
   
       Життя кожної людини – безцінне, воно є найскладнішою формою існування, воно є унікальне й неповторне.  Щасливі ті, що вимірюють своє багатство літами. До таких щасливців можна віднести Отинійського довгожителя -  Савчина Петра Ільковича, якому 28 травня виповнюється 97 років. На сьогодні – це найстарша людина в Отинії.
   Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається. Немало прийшлося спізнати на своєму віку пану Петру Савчину у бурхливому житейському морі. Було все: і надії і розчарування, важка щоденна праця і радісні хвилини. У свій час пан Петро був добрим фахівцем у будівництві. В 30-х роках будував Отинійську школу, в 60 – Отинійську лікарню, і ще багато громадських і житлових споруд, добре мурував печі.  А ще пан Петро був музикантом, за Польщі грав на ударній установці в клубі-читальні, на забавах, фестонах, по весіллях. Про себе говорить, що не він шукав роботу, а робота шукала його.
    Незважаючи на свій поважний вік, він все ще, хоч і потрохи, порається по господарству, ходить до церкви. Має добру пам’ять, цікавиться подіями в Отинії і в Україні, і неодмінно всім співрозмовникам бажає дожити до його років.
    Напередодні Дня народження, біля каплиці, що збудована на подвір’ї  іменинника відбулася відправа до Пресвятої Богородиці за участю отця-мітрата Василя Мельничука.  На завершення маївки отець Василь наголосив на важливість подружнього життя, відповідальність за виховання дітей, праведного життя за Божими Заповітами.
      Іменинник отримав від отця Василя в подарунок ікону, сердечні вітання, Боже благословення, а також побажав, щоби ми всі разом зустрілися на цьому місці через три роки – на столітній ювілей  пана Петра Савчина. Всі учасники маївки заспівали іменинникові «Многая літа».
                   P.S.  За церковними метриками, рекордсменом-довгожителем серед отинійців – Анна Луцичка (1667-1785), яка дожила до свого другого повноліття – 118 років !
                                         Михайло Хавлюк