Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.
• Не торкайтесь до оманливо м'якого листя борщівника Сосновського оголеними руками!
• Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку
• Попереджати про небезпечну рослину чужих і власних дітей
• Не використовуйте листя борщівника як серветки, ніколи не витирайте ним руки чи ноги
• Працюйте з рослиною тільки в щільному одязі та гумових рукавичках.
Оскільки борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходи для запобігання його поширенню: систематичне скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів, що забезпечує знищення рослини, випас худоби (молоді листки поїдають вівці та корови).
Ставлення до борщівника Сосновського має бути як до карантинної рослини. Небезпеку добре знають науковці деяких природних заповідників та охоронних зон. Аби перешкодити розповсюдженню рослини на теренах заповідників, науковці радять косити борщівник (і насправді косять) уздовж берегів річок та на узбіччях доріг на відстані трьох — п'яти кілометрів від природних заповідників.
З небезпечною рослиною боротися на власних угіддях досить легко. Оскільки розмножується борщівник тільки за допомогою насіння, слід не допускати появи квітконосів. Пам'ятайте, що навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати. Борщівник на обійсті викопують (тільки в щільному одязі і в гумових рукавичках). Викопування товстих коренів добре допомагає в знешкодженні рослин на городі.