Різдвяне вітання декана Отинійського деканату отця мітрата
Василя Мельничука
Всечеснішим отцям духовним і вірному Божому люду
Отинійського деканату!
Христос Раждається! Славіте Його!
„Таїнство чудне бачу і преславне:
небо – вертеп, престол херувимський - Діву,
ясла – вмістилище, в яких возліг невмістимий Христос Бог.
Його оспівуючи величаємо”.
Цим вельми радісним співом сьогодні наповнюються, одягнені у святкові
строї, наші храми, Богослужбові каплиці, та пристосовані для богослужінь
приміщення. Сьогодні ввесь віруючий люд спішить до Божого дому щоби
єдиним серцем і єдиними устами всі спільно прославити новонародженого
Месію: „Бог предвічний народився, прийщов днесь із небес, щоб спасти люд
свій весь і утішив вся”.
Сумне і непевне було життя людей до приходу на землю Божого Сина. Все
людство перебувало у темряві гріхів і не бачило виходу із того жалюгідного
стану про котрий нам говорить пророк Ісая:”Народ, що в пітьмі ходить,
уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло”.
Те світло Різдвяної Ночі прорізало Старозавітню темряву і просвітило шлях
кожній людині, яка приходить у світ. Адже світло Вифлиємської зірки привело
Перський астронавтів до Божого дитяти: „І ось зоря, що бачили на сході,
ішла перед ними, аж поки на прийшла й не стала зверху, де було дитятко.
Побачивши зорю, вони зраділи радістю вельми великою. Увійшли вони до хати
й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому;
потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро”.( Мт.
2.9,11.).
Божий прихід на Землю докорінно змінив її, бо Вифлеємська зоря й
ангельські хори чудесно звістили світові про велику таємницю Божої любові
до нас. Бог, Творець всього видимого і невидимого, добровільно прийняв
повноту людської природи і прийшов у світ, щоб примирити нас із Собою.
Перешкода, що постала внаслідок гріхопадіння Адама, — знищена. Ворота раю
відчиняються, і ми повертаємося до Батьківського дому і життя в Бозі.
Любі у Христі брати і сестри! Любі діти! Дорога молоде! Від
Сьогоднішнього дня ми вітаємо себе словами „Христос Раждається”, ми
визнаємо ту Божу правду, яка має пряме відношення до сьогодення. Хтось
може запитати: „Де ж тепер „народжується Христос?” Відповідь дає нам святий
Йоан Золотоустий, у молитві Євхаристійної анафори: „Господи, як Ти зволив
замешкати у вертепі, в яслах… — так увійди, Господи, …і поселися в моїй
недостойній Тебе душі”. Таким чином людське серце має стати тими яслами, де
народжується, зростає, навчає, живе і царює Христос — Бог і Людина. Подія,
яка відбулась у Вифлиємі понад 2000 років тому повинна повторюватись і
відтворюватись в щоденному нашому житті, щоб повернути нам можливість
богоподібності, яку мали наші прабатьки у раю до гріхопадіння.
Вітаючи вас сьогодні із Різдвом Христовим, на яке з’їжджаються діти
із далеких світів до своїх рідних, хочу розділити з вами ту радість про яку
говорить Ангел Божий до убогих пастухів на полях Вифлиєму:” Не бійтесь,
бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: сьогодні вам
народився у місті Давидовім Спаситель – Христос Господь” (Мт. 2.10,11).
Сьогодні я хочу закликати вас також не боятись труднощів, що диктують
нам умови сьогодення, бо з нами Бог, який: „Задля нас, людей, і нашого ради
спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і стався
чоловіком”, Він стався одним із нас, щоб нам допомагати, нас навчати, нас
ущасливити, дарувати нам Себе у святих Тайнах, а колись розділити з нами
Небо.
Сьогодні хочу щиро привітати дорогих моєму серцю своїх співбратів-
священиків, які ревно трудяться у Отинійському деканаті, часто серед невигод,
холоду, матеріальних нестатків, гідно несуть Слово Боже до своєї Пастви.
Багато з вас служите в холодних церквах, де-хто в пристосованих приміщеннях,
придорожніх каплицях, більшість з вас не має відповідного помешкання
на парохії. Нехай Новонароджений Месія світу щедро винагородить ваше
служіння, та скріпить ваші духовні сили до жертвенного служіння.
Сердечно вітаю усіх наших дітей і молодь, молодіжних лідерів та молю
Боже Дитятко, щоб ви зростали у Христовій любові, збагачували свої знання
Християнськими цінностями, брали живу участь у житті Церкви та не тратили
дару Ласки Святого Хрещення, а своїм молодим життям приносили Богові
Славу, батькам радість а собі заслужили на добру долю і гідне життя.
Сьогодні розділяю терпіння, хвороби і болі з тими, хто в немочах лежить.
Нехай Вифлиємське Дитя полегшить ваш біль та вигоїть ваші рани.
Вітаю сьогодні всю нашу творчу інтелігенцію, від вашої праці залежить
майбутнє української нації, тож сійте здорові, міцні та правдиві зерна науки у
серця своїх слухачів, особистим прикладом потягайте їх іти дорогою до Бога, та
виховуйте в них сильних патріотів Української нації.
Нехай мої слова полинуть до тих, хто сьогодні святкує Різдво Христове
далеко від своїх рідних, в чужих світах, серед чужого народу, нехай мої вітання
полегшать їхню ностальгію за родинним домом, рідною Церквою, Україною.
Надіюсь, що Україна скоро стане сильною та багатою і процвітаючою
державою, а ви скоро повернетесь на рідну землю.
Із цієї святкової нагоди щиросердечно бажаю всім Вам, дорогі в Христі,
веселих і радісних Різдвяних Свят і благословенного Нового 2011 року
Божого та призиваю для вас і для всіх ваших рідним і близьких Божого
благословення!
Хрситос Раждається! Славіте Його!
Декан Отинійського деканату отець мітрат Василь Мельничук.
Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці -
З Різдвом Христовим, любі діти!
Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
— З Різдвом Христовим, Україно!
Отинія 6.01.2011 р.Б.