Анатолій КОЛОМІЄЦЬ, мешканець Отинії
Жити в одному місті, а друкувати і публічно читати свої вірші в іншому, за сотні миль від дому – таке частенько траплялося у житті українських поетів-класиків. Надто ж тепер, в еру глобалізації та суперкомунікацій, вже точно нікого не здивуєш цією давньою письменницькою традицією. Але цікаво те, що у наші дні таку традицію активно підримує наш земляк, поет-урбаніст Володимир Ботюк: наразі він живе в Отинії, а виступає і друкує свої твори аж у Чернівцях. Адже 29 квітня в столиці Буковини відбулася презентація поетичної книги-антології під назвою «70 віршів», до участі в якій було запрошено й нашого земляка. До речі, отинієць удостоївся честі читати вірші на одній сцені із соратником славного Юрія Андруховича і засновником першої української постмодернової літературної формації «Бу-Ба-Бу» Олександром Ірванцем, який спеціально приїхав зі Львова на презентацію згаданої антології.
У щойно виданій антології кращих молодих поетів Буковини вміщено чотири поезії Володимира Ботюка, загалом же до книги поезій увійшли тексти 12 авторів і сумарна кількість їх віршів складає сакральне число 70. Як дізнаємося з анотації до книги, в антології зібрані нові тексти учасників відкритого літературного конкурсу імені Вадима Коваля, започаткованого на Буковині 2002 року за сприяння Чернівецької міськради (чим не чудовий приклад для інших міськрад?). Серед авторів – лауреати, дипломанти та окремі поети, які брали участь у згаданому літературному змаганні різних років. За словами автора і керівника проекту «Літературний конкурс імені Вадима Коваля» Миколи Антофійчука, цьогоріч до звання лауреата літконкурсу не дотягнув жоден з поданих авторських рукописів, тому журі й організатори і вирішили видати колективну антологію кращих і нових поетичних текстів. Тож у другу антологію увійшли тексти тих авторів, які після перемоги чи участі літературному конкурсі продовжили писати поезію.
Нагадаю, Володимир Ботюк 2005-го року закінчив з відзнакою філософсько-теологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, відтак чотири роки жив і працював у Чернівцях журналістом газет «Крайова освіта» та «Доба», а також був керівником церковного хору найстарішого храму в Чернівцях – Успенської церкви на Калічанці, а відтак регентом хору вечірніх служб собору Різдва Христового. Також Володимир Ботюк працював у редакції духовно-просвітницького журналу «Агнець», який виходив у Києві і більшість номерів якого зараз можна побачити на книжкових полицях багатьох сімей нашого селища – дуже якісний і рідкісний малотиражний журнал розсповсюдив в Отинії саме Володимир Ботюк. У 2004 році надзвичайно свіжі за стилем вірші Володимира було помічено на відкритому літературному конкурсі імені Вадима Коваля і автор здобув звання дипломанта цього поетичного змагання. Відтак поет-отинієць протягом кількох років не брав участь у згаданому літконкурсі, проте його вірші були надруковані у першій антології кращих текстів літературного конкурсу під назвою «Вигране». Згодом автор повернувся на літзмагання, щоб перемогти у ньому – 2008 року автор виборов звання лаурета у номінації «поезія» і призом за цю перемогу було видання коштом Чернівців шестисот примірників книги віршів В.Ботюка під назвою «Філософські сандалі». Цікаво, що ця книга ще й сьогодні викликає багато суперечок у зовсім не звиклій до постмодернового поетичного слова Отинії, проте Володимир Ботюк цим не переймається – його вірші вже знайшли свого читача, позаяк високо оцінені багатьма визнаними майстрами сучасної української літератури, серед яких метр жанру «альтернативна історія» і нині покійний Василь Кожелянко, літературознавець і есеїст Олександр Бойченко, поет та видавець Сергій Пантюк тощо.
Зараз автор повернувся в Отинію, працює у редколегії відновленого місцевого самвидаву «Вулиця Свободи», є регентом новоствореного молодіжного хору «Аґнí Парфéне», який прикрашає своїм співом недільні богослужіння у церкві Введення у храм Пресвятої Богородиці в Отинії (розповідь про хор «Аґнí Парфéне» читайте у наступному номері) і далі пише вірші. Днями Володимир Ботюк подарував вищезгадану антологію Отинійській масовій бібліотеці, де ви й зможете ознайомитись з нею детальніше. Також у селищній бібліотеці ви зможете почитати першу віршовану збірку нашого автора «Філософські сандалі», а також збірки віршів переможців літературного конкурсу імені Вадима Коваля, які теж є подарунком пана Володимира. Отож, вітаємо нашого колегу-поета з новою публікацією і бажаємо ще більших вершин і висот. І наостанок пропонуємо декілька поезій Володимира Ботюка, які увійшли до антології «70 віршів».
Нічний вітер
Нічний вітер кладе на лопатки хмарочоси,
Чешучи їх за вухом чи хапаючи за телеантени
І тягнучи додолу, не зважаючи
на перекошені обличчя будівель.
Вітер приписаний у тричверткових слоїках від паштету
на балконі. Він стелить собі на денліг
У старій валізі з шиферними цвяхами і автозапчастинами,
Ходить на перекур в ящик із прищіпками,
Відривається у бідоні з брагою.
Потім бухий гойдається на дротах з мокрими лахами
І грається кислим та дрібним виноградом.
******************************
А.С.
Коли дивишся вдаль –
горизонт засипає тисячами кульбаб
І люди у добрих пелюстках
смішно борючкаються.
Коли дивишся тут –
навіть восени проростають конвалії.
Від холодного дощу
їх накриваю своєю кольчугою –
Щоб волога сочилася,
прикрашаючи вази.
******************************
всім, хто чекав далекої і вартої
Хочу втопити мішок з кількастами милями
у сірчаному морі.
«Згоріть!» – і страчую дороги,
а зв’язаній відстані
зацементовую ноги в тазику
і закидаю в Пасифік, не озираючись.
Далі два далекі міста, взявши за шкірки,
присуваю впритул.
Але я запізнився:
Ці міста ти вже звоювала для мене.
Мала, стріляти близько:
візьми арбалет – і володарюй!:)